Юні краєзнавці НВК №12 подорожували 12 березня за маршрутом Рівне – Гоща – Рівне.

Історичні знахідки, виявлені у різні часи на території  Гощі, підтверджують, що люди заселяли цю землю ще з доби міді та часів скіфського періоду. Давньоруське городище свідчить, що Гоща існувала вже в часи Київської Русі.

Історично пов’язують назву селища з давньоруськими словами «гостити», «гоща» і особливо – «погост», що означає певне поселення. Схожі назви знаходимо і в інших слов’янських країнах. А у перській мові слово «гоща» означає місце постою для пастухів, або територію, огороджену для худоби, тож, якщо на наших землях мешкали скіфи та арії, які були кочовими народами і випасали великі стада худоби, то свою назву селище отримало саме від них, і назва ця досить давня .

В історичних джерелах Гоща вперше згадується у XIV столітті. За ними Гоща належала татарину Кирдею, він прийняв християнську віру, перейшов на службу до польського короля, а той обдарував його за вірну службу землями на берегах річки Горинь. Саме Кирдей заснував або облаштовував  уже наявні населені пункти : Бугрин,Гощу, Мильськ. Своїх синів пізнаше наділив підвладним йому селищами, від назв яких пішли панські роди : Богуринські, Мильські і Гойські.

Саме Гойські разом з місцевим населенням творили історію селища

З кінця XVI до середини XVII століть Гоща була центром протестантської течії – соціанства. Соціанство засуджувалося і православними і католиками, як рух єретичний. Але соціани надавали велику увагу освіті, тому в Гощі вони заснували одну з найбільших своїх шкіл на Волині.

Покровителем гощанських соціанів був власник Гощі - Роман Гойський. Після його смерті у 30х роках XVII ст. маєток у Гощі (за заповітом) переходить його рідній сестрі Ірині Соломирецькій, яка,  на противагу Роману Гойському, була православною і глибоко віручою. На захист православ’я, мудра жінка закриває школу соціанів у Гощі, просить Київсьвського митрополита Петра Могилу бути опікуном православної школи і в 1638 р. починає будівництво православного монастиря. Завдяки покровительству Петра Могили першим ректором  школи і намісником монастиря стають Ігнатій Оксентович Старушич та Інокентій Гізель. Уже в 60х рр. XVII ст. православний монастир у Гощі переходить греко-католикам : уніатським він був понад сто тридцять років. У 1833 році його було ліквідовано, лише корпус Михайлівської церкви після Третього поділу Речі Посполити 1795 р. , передано православним. До 1995 року це був єдиний храм містечка і те місце, куди можна прийти і заспокоїти душу. За рішенням Синоду від березня 1995р. почалося відродження древньої обителі як Свято – Покровського жіночого монастиря.

Про історію святинь монастиря -  Заставницької ікони Богоматері, ікона Божої Матері Состраданіє гуртківці «Історичного краєзнавства»  дізналися з розповіді екскурсовода. Завдання для юних дослідників – знайти стилі іконостасів і іконописів періоду XVI-XVII століть.

Керівник гуртка Чернишова О.П.

Переглянути фото...