Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ, символ добра, щастя та благополуччя.  Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.

Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі. Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов'янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.

7-8 квітня в НВК №12 було проведено майстер-клас «Великодня писанка власноруч!» майстринею з Києва Токарською Олесею Юріївною.  Приємна й розвиваюча цікавинка для усіх, хто захоплюється виробами ручної роботи! До майстер класу були залучені всі бажаючі учні 3-6 класів. Кожен з них виконав цю роботу вперше і трикольорову писанку залишив собі на згадку.                  Писати писанки — то добра традиція українців упродовж віків.

Переглянути фото...